Методична скарбничка

Інтегроване заняття

 «Прогулянка до чарівного  лісу»

    Мета: сприяти розвитку пам'яті, уяви, образного мислення, тактильно –кіне-тичної чутливості й дрібної моторики пальців рук; виховувати цікавість до оточуючого світу ; формувати уявлення дітей про лісових диких тварин (назви, зовнішній вигляд, особливості поведінки тощо); навчити визначати й називати частини їхнього тіла; дати визначення поняття "дикі тварини"; збагачувати словниковий запас дітей прикметниками та дієсловами, розвивати вміння малят переказувати невеликі описові розповіді.

Обладнання: стаціонарна пісочниця, іграшкові лісові звірята: зайчик, білочка, їжачок; муляжі: шишки, морквинки, грибочка, грушки.

Хід заняття

Вихователь. Малята, вам уже добре відомі звірята, які живуть поруч із людьми. Назвіть їх, будь ласка. (Діти називають відомих домашніх та свійських тварин: кіт, собака, корова, коза, ягничка, кінь, свиня). Молодці.

А сьогодні ми завітаємо до чарівного лісу і там зустрінемо тварин, але не  тих, які живуть поруч із нами, а  тих, що мешкають у дикій природі лісу.  Це – дикі тварини.  Яких тварин ми  зможемо побачити у лісі? (Диких).

Дикі тварини бувають різні: невеличкі і великі, хижі і травоїдні. Сьогодні ми познайомимося з деякими із них. А ще ми зможемо їх добре роздивитися, бо всі вони ще й прийдуть до нас у наш невеличкий лісочок. І першим, хто завітає до нашого лісочку, буде (дитина у піску відшукує іграшку зайця). Хто це? Правильно. Це – заєць, зайчик.

(Педагог викликає по черзі дітей і пропонує їм показати частини тіла зайчика обводячи їх пальцем. Малята виконують запропоноване завдання та за допомогою педагога складають речення).

     У зайчика є вушка. Вони довгі, великі. У зайчика є очі. Вони темні, косенькі, блискучі. У зайчика є лапки. Вони сильні, міцні. Ними заєць швидко бігає. У зайчика є хвостик. Він куций, маленький, пухнастий, короткий. (Діти складають речення і обводять пальцем тварину, яка намальована на піску).

Вихователь. Де живуть зайці. (У лісі). Правильно. Зайчики живляться травичкою, а взимку – гілочками та корою дерев. Що їдять зайчики? (Відповіді дітей).

(Педагог пропонує комусь із бажаючих малят повторити розповідь про зайчика. Заслуховують 2-3 розповіді. Потім таким самим чином малята знайомляться з їжаком та білочкою).

 Дидактична гра "Упізнай за описом і повтори!"

   Дорослий спочатку називає дітям кілька ознак, а малята мають визначити, про яку тварину йдеться і назвати її, а потім самі повторити ці ознаки.                                                     1. Швидкий, сірий, меткий, куцо-хвостий, довговухий, боязливий. (Зайчик).

 - Який зайчик? (Швидкий, …)

2. Руда, рухлива, запаслива, пухнаста, стрімка, цікава, хвостата. (Білка).

 - Яка білочка? (Руда, …)

3. Колючий, голчастий, невеличкий, хазяйновитий, неквапливий. (Їжачок).

- Який їжачок? (Колючий, …)

Вихователька. Молодці, малята. Уявімо, що ми потрапили до дрімучого лісу і ненадовго перетворилися на його мешканців – лісових звірят.

Фізкультхвилинка "Звірятка"

(Педагог промовляє віршовані рядки, діти повторюють слова пошепки вслід за дорослим та виконують відповідні рухові дії).

Зайчик вушками пряде, що його чекає? (Діти прислухаються, приставляють до маківки долоньки – "вушка" – і рухають ними).

Ні, вовків нема ніде! (Заперечливо хитають головою).

І вухань стрибає. (Пересуваються стрибками вперед).

А ось білочка прийшла. (Стрибають).

Під дубком грибок знайшла. (Присідають).

Радісно його зірвала, ("Зривають" уявлений грибок).

І в дуплі своїм сховала. (Підстрибують, простягаючи ступені долоньки вперед).

Стежкою їжак повзе. (Дріботять, пригнувшись, маленькими кроками).

Гарне яблучко несе. (Долонями показують "кругле яблучко").

Та не в скриньці, не в корзинці. (Похитують голівкою з боку в бік).

Він несе його на спинці! (Знову зображують ходу їжачка, "притримуючи" на спині уявне яблуко).

(Малята займають свої місця).

Вихователь. Діти, скажіть, а в нашому дитсадочку є іграшкові лісові звірята? Знайдіть їх, будь-ласка, і принесіть сюди. (Кілька малят у піску відшукують іграшки звірят).

Молодці. Давайте їх розставимо так, щоб всім діткам було добре видно. Ось тут і буде наш іграшковий ліс. А в ньому може також трапитися якась цікава історія. Одного разу чарівниця в ліс прийшла, звіряткам гостинці принесла. (Діти відшукують заховані у піску гостинці). Давайте розберемось разом.

 Дидактична гра "Гостинці для звірят" 

Дорослий викликає по черзі бажаючих дітей. Кожна дитина відшукує заховані в піску плоди, називає їх, відповідає, для кого цей гостинець, кладе його біля відповідної іграшки.

Це – шишка. Вона для білочки.

Це – яблучко. Воно для їжачка.

        Це – морквинка. Вона для зайчика.

Під час гри вихователь і вся група стежить за тим, щоб відповіді були чіткими і правильними.                                            

Вихователь. Ох і зраділи звірята смачним гостинчикам! Одразу пішли всі разом у веселий таночок. А ви, дітки, хочете разом із ними потанцювати? (Малята дають стверджувальну відповідь).

(Вмикається аудіозапис будь-якої веселої української народної мелодії. Діти беруть іграшкових звірят і довільно танцюють з ними).

       Сюжетно- ігрове заняття 

«Чудо-пиріжки для лісових друзів звірят»

        Мета: розвивати вміння висувати гіпотези, порівнювати, робити висновки; поглибити та розширити уявлення дітей про властивості піску (пісок складається з піщинок; сухий пісок сиплеться, а з мокрого можна ліпити); формувати пізнавальний інтерес у прцесі експериментування; виховувати бажання допомагати один одному.

     Матеріали: іграшковий ведмедик, паперові герої казки «Колобок»; міні- пісочниця з піском, совочки, формочки для гри з піском, вода, дошки для ліплення.

                                                          Хід заняття

       1. Ігрова ситуація:  до групи завітав іграшковий ведмедик,  який  шукає свого друга. А кого  саме дізнаємося коли відгадаємо загадку ведмедика.            Загадування загадки:

Кругленький, рум’яненький,

Він від баби втік, він від діда втік.

    У лісок покотився, із звірятами зустрівся.

                                                                   (Колобок)

   -  Чи здогадались ви, малята, з якої казки до нас завітав гість?

   -  Подивіться на нашу казку і скажіть від кого утік, наш друг, Колобок?

                

   -  Хто хотів перехитрити Колобка?

    Відгадайте загадку:

             Руденька, хитренька, у лісі блукає- боязких зайченят шукає.

                                                                                                    (Лисиця)

         2. Мотивація діяльності дітей: голодна Лисичка у лісі блукала, собі здобич шукала. Колобка зустріла та й з’їсти його хотіла.

        Вирішення проблемної ситуації :  «Як нам допомогти Колобкові домовитися з Лисичкою і стати друзями?»

- Висловлювання дітей.  Вноситься пропозиція: виліпити пиріжечки і для баби з дідом і для друзів тварин.

         3. Бесіда- міркування «З чого можна виліпити пиріжки?

         4. Гра «Що нам потрібно для роботи?»

 Діти самостійно обирають необхідні атрибути для ліплення пиріжків з піску.

          5.  Пошуково- дослідницька робота:

          -  З чого складається пісок?

          -  Чи можна ліпити з сухого піску? Чому?

          -  Що потрібно зробити, щоб сухий пісок ліпився?

          -   Чи розсипаються піщинки, коли пісок вологий?

          -  Чи  можна ліпити з мокрого пісочка?

   Висновок: вода з’єднала піщинки, тому вони не розсипаються, а тримаються поряд одна з одною, наче прилипають. Тому пісок ліпиться.    

                 6.  Рухлива гра «Діти та ведмідь».

          7.  Практична робота дітей: ліплення пиріжків з вологого піску.

           8.  Р/ гра «Перетворення».

Дітям пропонується «зліпити» пиріжок у русі.

Хлопчики- це сухі піщинки піску, а дівчатка- це краплиночки води. Всі разом діти беруться за руки й утворюють велике коло.

         -  Погляньте, сухі  піщинки поєдналися з крапельками води  і пісок став вологим. У нас вийшов великий пиріг. Коло переформовується у видовжену форму пирога.

          9. Заучування вірша:

            Разом з вами, разом з вами

            Випекли ми пиріжки,

            Ось такі маленькі, ось такі смачненькі.

            Із пісочку та водиціі і для  бабці й дідуся,

            І для зайця, й для вовка,

            Для ведмедя- клишонога,

            і для  лиски- хитрої сестриці.

            Будуть раді всі - частувати пироги.

         10. Підсумок заняття.

     Колобок дякує дітям , які допомогли йому потоваришувати з Лискою і почастувати усіх  його друзів смачненькими пиріжками. 

       Сюжетно- динамічне заняття

  «Розвеселимо сонечко».

Мета:  розширити та поглибити уявлення дітей про пісок: сухий, вологий; розвивати вміння визначати стан погоди; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу , мовлення та дрібну моторику рук; формувати навички колективної  гри; виховувати естетичний смак, бажання грати з  піском, вміння проявляти позитивні емоції .

Обладнання:  предметні картинки із  умовним позначенням погоди (сонячно, похмурно, хмарно, дощить), рукавичка-сонечко, лоточки з  піском, лійки з  водою, шпателі, пляшка-олівець (з  жовтим піском), площинні небо і сонце, мішечок з  апельсинами, вологі серветки.

                                                         Хід заняття

Психогімнастика

Ранок добрий наступив, діти посміхаються

Тож давайте всі гарненько разом привітаємось

Доброго ранку!

Педагог. Діти, давайте поглянемо у віконечко: чому сонечко яскраво не сяє, чому на прогулянку нас не гукає? Через  осінні зливи і дощі загубило сонечко промінці. Давайте підійдемо до мольберта, поміркуємо і визначимо яка сьогодні погода? Діти за допомогою картинок (на яких  зображені: сонце, дощ, вітер, хмара) визна чають стан погоди.

Дидактична вправа «Яка сьогодні погода?»

Педагог з дітьми за допомогою предметних  картинок визначають який сьогодні день: сонячний чи похмурий? Визначивши стан погоди, прикріплюють відповідну картинку на символічне зображення неба.

Педагог. Давайте, діти, підійдемо до столиків. (Діти сідають за стіл). Погляньте, нас зустрічає сонечко.

- Яке сонечко? Воно сумне чи веселе? (сумне)  Напевно воно сумне, тому що діти на вулиц і не гуляють, ніхто з  ним не розважається. Сонечко прийшло до нас погратися. Пограймося з  сонечком? (Пограймося).

Сьогодні  сонечко принесло з  собою пісочок.

(Педагог від імені сонечка насипає сухий пісок в лоточки для кожної дитини)

Педагог. Діти, давайте привітаємося з  піском, легенько торкнемся його пальчиками. Доброго ранку пісочок.

Діти, чуєте він також з  нами привітався, але дуже тихо. Він теж нам сказав доброго ранку.

Дослідницька діяльність   «Пізнаємо властивості сухого піску».

Діти долоньками торкаються піску.

Педагог. Доторкнемося, відчуємо його. Який пісок? Сухий чи вологий? (Відповіді дітей).  А якщо він сухий, то він сипучий. (Діти демонструють властивості сухого піску – набирають пісок у руки і сиплють). А м’який чи твердий? (Відповіді дітей). Ще діти,   пісочок шершавий, тому що складається з  багатьох  піщинок– і маленьких  і більших . Давайте це відчуємо долоньками. (Діти долоньками досліджуть властивості піску– шороховатість). А тепер давайте полоскочем пісок? (Діти пучками пальців перебирають пісок). А тепер зробимо на піску відбитки наших  долоньок. (Діти роблять відбитки долоньок).

Педагог. Давайте діти, поміркуємо, коли на вулиці падає дощик, яким стає пісок у пісочниці? (Відповіді дітей). Дійсно, пісок стає вологим. Наше сонечко приготувало вам лієчки, щоб ви самі створили дощик. (Педагог від імені сонеч- ка роздає лієчки). Діти поливають пісок і за допомогою шпателів розмішують його).

Дослідницька діяльність  «Пізнаємо властивост і вологого піску».

Діти долоньками торкаються піску

Педагог. Діти, який став пісок? (Вологий). З вологого піску можна щось зліпити. Пригадайте, що ми ліпили в пісочниці разом?

Дидактична вправа «Зліпимо колобок»

Педагог. Діти, давайте пригадаємо яке за формою сонце? Кругле. Тож давайте спробуємо з  мокрого піску виліпити маленькі колобочки, які нагадуватимуть сонечко. (Самостійна робота дітей)

Педагог. Діти, поки ми ліпили колобочки, наше сонечко десь зникло?!  Давайте його відшукаємо. Педагог з дітьми підходять до зображення площинного неба і сонця, які лежать на килимку.

Педагог. Погляньте, ось воно. Діти яке вже сонечко? (Веселе, усміхнене). Але чого ж ще не вистачає у сонечка? Діти, як ви думаєте? Звичайно, промінців. Тож давайте домалюємо сонечку промінці.

    Художньо-естетична діяльність.

Малювання «Домалюємо сонечку  промінці» ( нетрадиційна техніка – малювання піском)

Педагог пропонує дітям домалювати пляшкою-олівцем, в якому пісок жовтого кольору , промінці для сонечка.

Педагог. Діти, яке в нас стало сонечко? Ще красивіше, ще веселіше, ще тепліше, яке з ігріє всіх  вас дітки, і наших  гостей. Діти, ви на занятті були активними, старанними і за це сонечко дарує вам солодкий сюрприз .

Вправа «Чарівний мішечок»

Педагог від імені сонечка дарує дітям мішечок з апельсинами. Діти по черзі дістають сюрприз.

Педагог. Діти, що ви знайшли в мішечку? (Апельсини). Кого вони вам нагадують? (Сонечко). Так, дійсно, апельсин круглий, жовтенький як сонечко. Смакуйте, діти і пригощайте своїх  друзів. Допобачення!  До нових зустрічей!

Інтегроване заняття 

«Із пісочком ти пограй, більше знань здобувай» 

      Мета: розвивати спостережливість, пам’ять, образне мислення; виховувати цікавість дітей до навколишнього середовища; дати  поняття про живу та неживу природу; збагачувати знання малят про властивості, стани, ознаки досліджуваних об'єктів неживої природи (піску, глини та ґрунту); учити малят описувати якості заданого природного об'єкту; навчати умінню розповідати про результати своїх досліджень із ним.

    Обладнання: скляні ємкості, грунт, пісок, глина, вода, кімнатні рослини.

Хід заняття

1. Бесіда «Жива та нежива природа».

Вихователь. Ми, малята, живемо на планеті Земля, де нас усюди оточує природа. А природа, малята, буває живою та неживою. Красивим і цікавим роблять наш світ різноманітні рослини, тварини, птахи… Як ви гадаєте, вони належать до живої чи неживої природи? (До живої природи). Правильно. Адже представники рослинного та тваринного світу живі: вони ростуть, живуть своїм життям, відчувають тепло і холод, живляться, плодоносять, народжують дитинчат.

Чому ми вважаємо, рослини та тварини живими? (Діти за допомогою педагога наводять конкретні приклади, спираючись на свої знання та спостереження за найближчим довкіллям).

Цікаво, що жодна живе істота не може існувати без неживої природи. Що ж таке – природа нежива? Це все, що оточує нас, але воно не росте, не має почуттів і, звичайно, природне, а не створене руками людини. Подивімося у вікно. (Малята підходять до вікна). Розкажіть, яку неживу природу ви бачите вгорі, над собою? (Небо, хмари, сонечко). Яка нежива природа є у нас під ногами? (Земля). Так. І всюди, довкола нас – повітря, це теж нежива природа.

Як ви гадаєте, чому ж усі живі істоти залежать від природи неживої? Що потрібно рослинам для того, щоб вони могли жити? (Тепло, світло, повітря, водичка, грунт). А тварини також потребують неживої природи? (Малята за допомогою вихователя доходять висновку: тварини пересуваються по ґрунту, не можуть жити без води, тепла та повітря). Молодці.

- Чи може нежива природа існувати без живої?

- Чому ви так гадаєте?

                             2. Гра «Порівняймо пісочок , грунт та глину».

Дорослий приносить і ставить перед малятами  три ємкості, в одну з яких насипаний торфяний грунт,  в другу – глина, а в  третю – пісок. Діти за проханням педагога розглядають, досліджують задані об'єкти і дають відповіді про результати своїх спостережень.

·        Що міститься в цих посудинах? (В одній баночці- пісок, в другій- глина, а в третій - земля).

·        Пісок, глина та земля – це жива чи нежива природа? (Це нежива природа).

·        Чи однакового кольору глина, земля та пісок?

·        Яке забарвлення вони мають? (Пісок, глина та земля різні. Пісок жовтий, глина світло коричневого кольору, а земля темна, майже чорна).

·        Коли ми потрусимо баночкою з піском, що ми побачимо? (Пісочок рухається, пересипається з місця на місце). А земля іглина такі ж самі сипучі? (Ні).

Малята розглядають об'єкти через збільшуване скло або лупу і роблять висновок: помітно, що пісочок складається з малесеньких піщинок; на дотик він м'якіший, а ніж земля, а глина тримається невеличкими шматочками.

      Зараз у нас пісок, глина та земля вологі чи сухі? (Сухі). Ми можемо зробити їх мокрими, вологими? Що для цього треба зробити? (Налити в баночки водички).

Давайте спробуємо налити в кожну баночку водички. Подивіться, що сталося з нашою водою? (Вона всмокталася, води на поверхні не видно). Хто звернув увагу, куди вода всмокталася швидше: у пісок, глину чи в землю? (У пісок). Правильно. Адже пісок – не такий щільний.

Чи змінили пісок, а земля, глина своє забарвлення? Якими стали вони? (Пісок став яскравішим, трохи темнішим. Земля і глина стали теж темнішими,  а грунт майже чорним).

Чи пересипається вологий пісок так само, як і сухий? (Ні). Як ви гадаєте, що зліпило всі маленькі піщинки в одну грудку? (Вода).

3. Фізкультхвилинка "Піщинки і вітер".

Педагог просить малят поміркувати і відповісти, що буде із сухими піщинками, якщо на них дмухне вітерець? (Піщинки полетять за вітром).

Діти уточнюють, що рух піщинок буде залежати від сили вітру: якщо вітерець буде легеньким, то й піщинки рухатимуться тихо; а якщо дмухне сильний вітер, пісок летітиме швидко і далеко, підніматиметься високо в повітря.

Під музику "Вітерець і вітер" музика Л.Бетховена зобразити рух піщинок у тиху та дуже вітряну погоду. Малята в ритмі мелодії виконують імпровізовані ігрові рухи.

4. Дидактична гра "Допоможемо квіткам"

  Вихователь. Ось у нас в баночках – пісок та земля. Ми їх роздивилися, дослідили, поговорили про них. А тепер їх треба кудись прибрати – не залишимо ж ми так і стояти це у нас на столі. Як ви гадаєте, діти, яким живим істотам, що є в нашій кімнаті, потрібна земля? (Кімнатним рослинам). Правильно, молодці. Давайте подивимося на наші квіти: бачите, із часом земля у горщиках присіла, зверху утворилося порожнє місце. А в деяких квіточках, - погляньте, - навіть оголилися ділянки корінців. Як допомогти цим квіточкам, що слід зробити для цього? (Досипати в горщики землі).

(Далі педагог може пояснити малятам, що земля, що в них є, - родюча підходяща для рослин.

Не зашкодить квітам, якщо в цю землю трохи домішати і пісочку – вийде піщаний грунт).

5. Гра "Маленькі оповідки".

Вихователь. Здається, такі собі прості речі – земля, глина та пісок. Але й про них можна скласти чимало цікавих казочок, історій та оповідань.

Дітям пропонують за допомогою дорослих скласти невеличкі розповіді на тему: «Як діти в пісочку гралися».

Варіант розповідей.

У нашому дворі є гарна пісочниця. Зараз вже холодно, а раніше ми завжди гралися в ній. Дівчатка з піску ліпили пиріжки, робили пасочки. Хлопчики насипали пісок в іграшкові машинки та перевозили його. Сухий пісочок можна просівати через ситечко. Гратися в пісочниці дуже цікаво.

Підсумок заняття.