Екологічне виховання

Формування засад екологічної компетентності вихованців.

 І. Формування у дітей дошкільного віку зачатків екологічної культури.

   1.1. Екологічне виховання підростаючого покоління-  актуальна проблема  сьогодення.  

   1.2. Організація проектної діяльності в ЗДО з екологічного виховання.

ІІ. Умови реалізаціі проектної діяльності з екологічного виховання.

   2.1. Виховання позитивного емоційного ставлення до природи в дітей дошкільного віку.

    2.2. Формування у дошкільників первинних уявлень про екологічні зв’язки в природі.

    2.3. Організація пошуково- дослідницької роботи  дітей у природі.

ІІІ. Висновки.

      І. Формування у дітей дошкільного віку зачатків екологічної культури.    

 1.1.  Екологічне виховання підростаючого покоління-  актуальна проблема   сьогодення.  

    На кожному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири на виховання підростаючого покоління. У наш час особливо актуальною стає проблема екологічного виховання. Виховну роль природи важко переоцінити. Спілкування з нею робить усіх нас добрішими, щедрішими, гуманнішими, духовно багатшими. Природа, годує, напуває, одягає людину, є джерелом її фізичного здоров’я , морального благополуччя, естетичної насолоди.

         Але за всю історію цивілізації середовище, в кому існує людина, піддавалось грубому впливу з її боку. Постійне руйнування середовища існування на кінець двадцятого  століття створило дійсно катастрофічну екологічну ситуацію на планеті, яка загрожує здоров’ю, формує нові хвороби людей і тварин (хвороби цивілізації), негативно впливає на спадковість людини. Україна належить до числа країн з найвищим рівнем забруднення і руйнування середовища існування людей. На державному рівні розроблені спеціальні програми, що передбачають захист навколишнього середовища, охорону і примноження багатств природи.

Зміст навчально-виховної роботи з екології полягає в розкриті багатогранної цінності природи, формуванні засад дійового та відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.

Початковою ланкою формування екологічних знань, екологічної культури, екологічного мислення є навчальний дошкільний заклад. Навчання екології має бути цікавим, максимально наближеним до життя, дохідливим. Відчуття краси, розуміння природи, складних взаємозв’язків у ній не приходить саме пособі. Його треба виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до навколишнього світу особливовеликий.

   1.2. Організація проектної діяльності в ЗДО з екологічного виховання.

Базовий компонент дошкільного виховання як концептуальний документ, що визначає перспективні напрямки розвитку дошкільної освіти, поставив перед нами безліч завдань, одне з яких – організувати і спланувати роботу дошкільного закладу, щоб вона сприяла розвитку його життєдіяльності.

Ми розробили свій підхід до глибокого вивчення проблеми, опираючись на «метод проектування». Суттєвою властивістью змісту проекту є те, що він спрямований на:

  Ø підвищення педагогічної культури працівників;

  Ø   реалізацію інноваційних технологій, форм, методів роботи; 

  Ø розробку сучасних моделей навчання і виховання;

  Ø дидактично – методичне забезпечення роботи за новою програмою;

  Ø збагачення теоретично – практичних знань дошкільнят.

Основна мета нашого проекту:

  Ø ознайомлення і вивчення дерев найближчого оточення, встановлення зв’язків окремих компонентів природи між собою та визначення їх стану;

  Ø навити дітей спостерігати і розуміти процеси, що відбуваються в природі, проводити власні дослідження;

  Ø викликати інтерес дитини до природних процесів;

  Ø розвивати цікавість, вміння бачити незвичайне в повсякденному;

  Ø удосконалювати уміння розповідати емоційно, виразно, детально і послідовно про свої враження і спостереження;

  Ø вчити дітей формувати висновки із власних спостережень;

  Ø виховувати у дітей потребу в спілкуванні з природою, бажання і уміння милуватись навколишнім світом.

Щоб полегшити дітям осмислення сукупності взаємозв’язку  предметів, явищ природи ми здійснюємо проектування з урахуванням принципу групування навчального матеріалу за такими видами діяльності:

v пізнавальна діяльність;

v художня діяльність і спілкування;

v практична робота; ігри та конкурси.

Це передбачає активну участь дітей в його систематизації і спрямоване на формування у дошкільнят основ діалектичного світогляду, розкриття їхнього творчого потенціалу розвиток здібностей та вмінь самостійно, активно пізнавати природу. Така організація освітньо-виховного процесу дає змогу максимально реалізувати пізнавальну активність дітей у процесі дослідницької, ігрової діяльності, сприяти формуванню таких найважливіших особистісних якосте як компетентність, активність, креативність і самостійність.

     ІІ. Умови реалізації проектної діяльності з екологічного виховання.

2.1. Виховання позитивного емоційного ставлення до природи в дітей дошкільного віку.

         Емоції людини є найпершою узагальненою оцінкою об’єктів і явищ природи. «Емоційний місточок» допомагає засвоювати знання та переводити їх у сферу дій, які здійснюються самостійно і є пізнавальним інтересом. Переживання дитиною приємності того чи іншого об’єкта спонукає її до активних дій.

         Передумовою виникнення позитивних емоцій у дітей є безпосереднє спілкування їх з об’єктами і явищами природи. Перші дитячі спостереження слід проводити для сприйняття образу об’єкта, виділення особливостей, таких як розмір, колір, рухи, звуки. Щоб досягти поставленої мети, потрібно:

  1)    створити умови для вільного спілкування з об’єктом (можливість розглядати, торкатися, слухати та ін);

  2)    емоційно підготувати дітей до спілкування з об’єктами чи явищами природи;

  3)     сприяти активному виявленню позитивних дитячих емоцій.

Дорослий заздалегідь зацікавлює дітей об’єктом. Захоплення вихователя,яке виявляється в емоційний розповіді, передається дітям. Ефективним прийом є розглядання окремих частин об’єкта, плодів тощо. Можна попередньо послухати шум рослин, дерев, які долинають з двору або записані на плівку. Працюючи зі старшими віковими групами, наочні прийоми доповнюють словесними: відгадати загадку, розповісти цікавий випадок з власного досвіду про спілкування з рослинами. Очікування, сповнене загадковістю, приємними переживаннями від зустрічі з незвичайним, сприяє концентрації уваги на об’єкті природи.

Почуття дітей нестійкі, і легко змінюються під впливом авторитетних дорослих. Особливо слід враховувати те, що дошкільники легко відрізняються правдиве і щире від фальші й лукавства. Почуття яскраво проявляються в мові. Один з дієвих чинників мови – її емоційне забарвлення, завдяки якому передаються різні емоційні стани (лагідність, тривожність, співчуття). Емоційно забарвлена мова дорослого викликає в дітей відповідні переживання, виражає ставлення до природи, є зразком для наслідування, особливо меншими дітьми. Під час спостережень важливо спонукати дітей не лише повторювати слова, а й інтонацію голосу.

Особливої уваги з боку дорослих потребують рослини і тварини, до яких склалося негативне ставлення в соціальному  оточенні. Передусім це комахи, хижі звірі, жаби, плазуни та ін. Знайомлячи з ними дітей, слід виділити такі риси, як сміливість, незахищеність, спритність тощо, увиразнити їх за допомогою порівнянь, концентрувати увагу на найхарактернішому, розповісти про цікаві факти з життя цих тварин.

2.2.Формування у дошкільників первинних уявлень про екологічні зв’язки в природі.

         У дошкільнят важливо сформувати найперші наукові уявлення про взаємозв’язки між живими організмами та природнім довкіллям. Наявність таких знань допомагає зрозуміти, звісно відповідно до вікових можливостей, як тісно взаємодіють між собою всі компоненти природи і як людина та інші живі організми залежать від природного середовища. Людина-частина природи; біологічні процеси її як живої істоти відбуваються відповідно до біоритмів сонячного часу. Тому так важливо для здоров’я поводитися, як усі об’єкти природи: лягати спати і прокидатися з сонце, бути більш активним навесні та влітку не перевтомлюватися пізньої осені й узимку, коли сонячної енергії  значно менше. З набуттям екологічних знань в дітей формуватиметься розуміння самостійності природи, відчуття себе її частиною.

         Головним принципом відбору екологічних знань є принцип науковості, який передбачає засвоєння дітьми основних екологічних ідей і понять. Їх можна розділити за трьома основними напрямами: біологічна екологія, соціальна екологія і прикладна екологія. До біологічної (загальної) екології відносять такі поняття , як : живий організм; різноманітність середовищ існування (водяне, наземно-повітряне, повітряне, наземно - грунтове); зовнішні зв’язки; будова, поведінка живих організмів тощо.

         Соціальна екологія розв’язує проблеми взаємодії людини з природним довкіллям. Ознайомлення з ним дасть змогу дитині усвідомити своє місце в природі, зрозуміти значення природних факторів для здоров’я та вплив діяльності людини на стан природи.

         До прикладної екології відносять проблеми, пов’язані з правилами поведінки в природі, використанням природних ресурсів, застосуванням природоохоронних заходів.

         Центральним поняттям в екології є багатоманітність об’єктів природи та їх взаємозалежність. Завдяки екологічній єдності природа живе, творить і оберігає життя, включаючи людину. Звідси ціннісне ставлення до природи є ціннісним ставленням до життя. Ця головна ідея  має формуватися в свідомості людини від народження і в продовж усього життя.

         Усвідомлюючи потреби живої істоти та необхідність їх задоволення, дошкільники ознайомлюються з наявними в природі екологічними зв’язками між неживими об’єктами (повітря, грунт, вода) і живими істотами.

         Дітям розповідають, що рослини не можуть існувати без світла і тепла. Під час прогулянки піднявши з трави камінь, запитують,, чому трава, що була пі каменем, відрізняється від тієї, що навкруги. Пояснюють, що кожній рослині потрібне світло, завдяки якому листя ростиме зеленим здоровим. Доглядаючи рослин, дорослий розказує дитині, що одні з них потребують більшої кількості світла, інші – меншої.

         Важливо, щоб діти усвідомили: завданням людини є зберегти чистоту природного середовища. Спершу вчать дітей визначати чистоту і забрудненість повітря, води, зелених насаджень. Для цього порівнюють об’єкти різного якісного стану. Звертають увагу дітей на те, яке чисте і приємне повітря вранці, і як важко дихати повітрям упереміш з пилюкою і газами від машин. Природний вигляд має ставок з чистою водою, в ньому ростуть різні рослини і живе багато тварин. Ставок з брудною водою зростає і перетворюється на болото або й зовсім висихає.

         Об’єднуючим поняттям екологічної взаємозалежності живих організмів є уявлення про потребу і їжі. Спершу увага дітей спрямовується на прямі, безпосередня залежності між конкретними рослинами і тваринами: метелики – квітучі рослини, жук-сонечко –попелиці й ін. Далі дорослий допомагає дітям зрозуміти зворотні зв’язки. Спостерігаючи за природою, діти наочно переконуються, що в ній усе взаємозалежне.

         Шестирічна дитиназдатна самостійно встановлювати взаємозалежності, що складаються з трьох-чотирьох послідовних ланок і більше. Запропонувавши їй уважно поглянути навколо, попросити розповісти про стан природи. Якщо дитина називає лише окремі ознаки, нагадати, що необхідно міркувати послідовно: спочатку слід назвати причину, а потім наслідок. Організація таких спостережень, розповіді дорослих, читання художньої літератури сприяють формуванню в дітей основ екологічного мислення.

2.3. Організація пошуково- дослідницької роботи дітей у природі.

         Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників. Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості творчого пошуку.

          Мислення – процес руху думки від невідомого до відомого. Здатність бачити невідоме залужить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи.

         Досліди сприяють розвиткові спостережливість, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища , тому діти мають нагоду самостійно  висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність

Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень.

У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників. Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним предметом, упадуть крапельками.

Безпосередні спостереження за об'єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічне ціннішими порівняно зі словесною інформацією,

яку діти отримали на кількох заняттях у приміщенні.

Досліди сприяють формуванню в дітей пізнавального інтересу до природи,розвиткові спостережливості, мовленнєвої діяльності, усвідомленню причинно- наслідкових зв’язків.

ІІІ. Висновки

Таким чином, проектна екологічна діяльність нині є обов’язковою складовою, а здебільшого й одним із головних елементів будь - якої сфери людської активності:         промислового виробництва, транспорту, наукових

досліджень, культури, релігії тощо. Усі рішення, пов’язані з використанням природних або людських ресурсів із втручанням у процеси життєдіяльності біосфери, мають прийматися з урахуванням найближчих і найвіддаленіших екологічних наслідків.

Здійснюючи проектне екологічне навчання дітей дошкільного віку, слід розв’язувати такі завдання:

1.      Вчити знаходити цікаві особливості явищ природи, їх кольори, форми, звуки, вміння милуватися об’єктами і явищами природи.

2.      Розвивати у дітей пізнавальний інтерес до природи рідного краю, народних звичаїв, традицій.

3.      Доводити, що дарами природи слід користуватися так, щоб не зашкодити довкіллю.

4.      Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи, навички екологічно доцільної поведінки.

5.      Знайомити дітей з діяльністю людей щодо охорони рідного краю.